Osoba, która została zmuszona do opuszczenia swojego kraju z powodu prześladowań i nie ma możliwości uzyskania tam ochrony swoich praw, może ubiegać się o ochronę międzynarodową w Polsce, którą dzielimy na:

1. status uchodźcy – otrzymuje go osoba, która nie może lub nie chce korzystać z ochrony swojego kraju pochodzenia z powodu uzasadnionej obawy przed prześladowaniem ze względu na: religię, rasę, narodowość, przekonania polityczne, przynależność do określonej grupy społecznej;

2. ochronę uzupełniającą – otrzymuje go osoba, która nie spełnia warunków do uzyskania statusu uchodźcy, ale powrót do kraju pochodzenia naraża ją na realne ryzyko doznania poważnej krzywdy tj.: kary śmierci, egzekucji, tortur, nieludzkiego lub poniżającego traktowania, a także poważnych indywidualnych zagrożeń dla życia i zdrowia wynikających z powszechnego stosowania przemocy wobec ludności cywilnej w sytuacji międzynarodowego lub wewnętrznego konfliktu zbrojnego.

Wniosek o udzielenie ochrony międzynarodowej należy składać za pośrednictwem Straży Granicznej, a za jego rozpatrzenie odpowiada Szef Urzędu do Spraw Cudzoziemców. Podczas składania wniosku przeprowadzona jest krótka rozmowa, mająca na celu zebranie podstawowych informacji o powodach jego złożenia. Ponadto odbiera się odciski palców i wykonuje zdjęcie wnioskodawcy. Warto podkreślić, że w trakcie składania wniosku aplikant ma prawo do pomocy tłumacza. Ustawowy termin do rozpatrzenia wniosku wynosi 6 miesięcy, natomiast w praktyce ten okres może być znacznie dłuższy. Na czas postępowania Straż Graniczna deponuje twoje dokumenty i wydawane jest tymczasowe zaświadczenie tożsamości cudzoziemca, które daje prawo do legalnego pobytu w kraju do czasu zakończenia procedury. W tym okresie wnioskodawca zyskuje prawo min. do zamieszkania w ośrodku dla cudzoziemców, opieki medycznej i świadczeń socjalnych. Zwykle 1-3 miesiące od dnia złożenia wniosku Urząd do Spraw Cudzoziemców (UDSC) przeprowadza przesłuchanie, w którym wnioskodawca musi uprawdopodobnić, że spełnia przesłanki do uzyskania ochrony międzynarodowej (patrz akapit pierwszy). Na podstawie tych informacji Szef UDSC podejmie decyzję w sprawie. Decyzja Urzędu zapada zazwyczaj w ciągu 6 miesięcy od złożenia wniosku, choć może to potrwać dłużej, w zależności od skomplikowania sprawy. Jeśli decyzja jest pozytywna to cudzoziemiec nabywa prawo do legalnego pobytu. Jeżeli jest negatywna w przeciągu 14 dni ma prawo do złożenia odwołania do Rady do Spraw Uchodźców (RdU – organ II instancji). To postępowanie trwa zwykle 1-12 miesięcy. Od decyzji RdU przysługuje skarga do Wojewódzkiego Sądu Administracyjnego (WSA), którą należy złożyć w przeciągu 30 dni, postępowanie zwykle trwa około 6 miesięcy. Od wyroku WSA przysługuje skarga kasacyjna do Naczelnego Sądu Administracyjnego, którą należy złożyć w przeciągu 30 dni, postępowanie zwykle trwa 12 miesięcy. Należy dodać, że jeśli w przeciągu 6 miesięcy od dnia złożenia wniosku RdU nie wyda decyzji w sprawie wnioskodawca zyskuje prawo do pracy.

UA

Процедура отримання міжнародного захисту в Польщі

Особа, яка була змушена залишити свою країну через переслідування та не має можливості отримати там належний захист своїх прав, може подати заяву на отримання міжнародного захисту в Польщі. Види такого захисту поділяються на:

1. cтатус біженця – надається особі, яка не може або не бажає користуватися захистом країни свого походження через обґрунтований страх перед переслідуванням з таких причин: релігія, раса, національність, політичні переконання або належність до певної соціальної групи.

2. додатковий захист – надається особі, яка не відповідає критеріям для отримання статусу біженця, але повернення до країни походження створює для неї реальний ризик заподіяння серйозної шкоди, зокрема: смертної кари, страти, катувань, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження, а також значних загроз для життя і здоров’я, спричинених масштабним насильством проти цивільного населення в умовах міжнародного чи внутрішнього збройного конфлікту.

Заяву про надання міжнародного захисту необхідно подавати через Прикордонну службу, а за її розгляд відповідає Голова Управління з питань іноземців.

Під час подання заяви проводиться коротка бесіда, метою якої є зібрати основну інформацію про причини подання заяви. Крім того, здійснюється зняття відбитків пальців та фотозйомка заявника. Варто підкреслити, що під час подання заяви заявник має право на допомогу перекладача.

Згідно з законом, строк розгляду заяви становить 6 місяців, однак на практиці цей термін може бути значно більшим.

На час розгляду справи Прикордонна служба зберігає ваші документи та видає тимчасове посвідчення особи іноземця, яке надає право на легальне перебування в країні до завершення процедури. Протягом цього періоду заявник має право, зокрема, на проживання в центрі для іноземців, медичну допомогу та соціальні виплати.

Рішення Управління зазвичай приймається протягом 6 місяців з моменту подання заяви, хоча цей термін може бути довшим залежно від складності справи. Якщо рішення є позитивним, іноземець набуває права на легальне перебування. У разі негативного рішення протягом 14 днів він має право подати апеляцію до Ради у справах біженців (РСБ – орган другої інстанції). Це провадження зазвичай триває від 1 до 12 місяців. Від рішення РСБ можна подати скаргу до Воєводського адміністративного суду (ВАС), яку слід подати протягом 30 днів, а процес зазвичай триває близько 6 місяців. Від рішення ВАС можна подати касаційну скаргу до Верховного адміністративного суду, яку необхідно подати протягом 30 днів, і процес зазвичай триває 12 місяців.